Розмова з Махатмою

Ледве йшов пильним шляхом,
Дивлюсь, сидить старий Махатма.
Підійшов та кажу таке
Я йому:
«Добрий день, старий Махатмо.
Хай твій могутній дух живе лагідно
Біля заводів Всесвіту».
Він мені.
Відповів таке, що я мало що зрозумів.
Чи, може, він спав, чи, може, він розмовляв із зірками,
Чи розмовляв зі мною мовою птахів або трави?
Я йому:
«Скажи ме-ме-мені, Вчителю,
Дві краси Світу: Місяць та Сонце
Мають інколи зустрічі? Чи?»
Він мені.
Подарував таку усмішку, такий струм добра,
Що навкруги заспівали птахи,
А в душі моїй наче грянув казковий хор
Смарагдових цвіркунів та польоту золотих бджіл.
Я йому:
«Гура!
А скажи ме-мені, джерело добра,
Хто перший вийде до Захмареної Брами,
Славетний чиновник, чесний сім'янин
Або щирий господар?»
Отаке спитав я його.
Він мене.
Він мене, таки, вбив глибиною відповіді,
Що я не міг дихати, не міг відчувати ніг,
Не міг почути течії Ганга, не міг дивитись у вічі Гурі
Та й не міг більш стояти й розмовляти.
Обернувсь та й пішов собі пильним шляхом.
Мудрий Махатмо!
Хай будуть вічні твої слова,
Що відновлюють душу.
Перевод песни Розмова з Махатмою
Еле шел бдительным путем,
Смотрю, сидит старый Махатма.
Подошел и говорю такое
Я ему:
«Добрый день, старый Махатмо.
Пусть твой могучий дух живет ласково
У заводов Вселенной"»
Он мне.
Ответил такое, что я мало что понял.
Или, может, он спал, или, может, он разговаривал со звездами,
Разговаривал со мной на языке птиц или травы?
Я ему:
«Скажи ме-ме-мне, Учителю,
Две красоты Мира: Луна и Солнце
Имеют иногда встречи? Или?»
Он мне.
Подарил такую улыбку, такой ток добра,
Что вокруг спели птицы,
А в душе моей словно грянул сказочный хор
Изумрудных сверчков и полета золотых пчел.
Я ему:
«Гура!
А скажи мне, источник добра,
Кто первый выйдет к Захмареної Ворот,
Славный чиновник, честный семьянин
Или искренний хозяин?»
Так спросил я его.
Он меня.
Он меня, таки, убил глубиной ответа,
Что я не мог дышать, не мог чувствовать ног,
Не мог услышать течения Ганга, не мог смотреть в глаза Гури
Да и не мог более стоять и разговаривать.
Обернулся да и пошел себе бдительным путем.
Мудрый Махатмо!
Пусть будут вечные твои слова,
Что восстанавливают душу.