Ладо

Було в той час, де і як, не збагну,
Сталося дивне, чи долі діяння.
Тебе зустрів, чи можливо, наснив,
Та й полюбив в один раз і востаннє.
Твоїх очей — синь озер чарівна,
Коси-ліси, вітри шовком шепочуть.
Ружа-краса розлива полум’я,
Не відпуска мене зваба дівоча.
Манять, печуть вогне-вишні вуста,
Зваблюють перси — говерли цукрові.
В лоні ланів я навік загубивсь,
Та й опинився в полоні любові.
Полони, полони мене вдень і вві снах,
Запали-но вогнем моє серце шалене.
Полечу повесні, закричу в небесах,
Моя земленько-нене.
Сповнений мрій, твій я вершник міцний,
Я прилечу на коні дивокрилім,
Злую біду зупиню-одведу,
Тебе візьму, заберу в небо-вирій.
Я — один з тих, хто це диво узрів,
Орден палкий, військо лицарів вірних.
Буду з тобою, твій незмінний герой,
Ладо моя, моя діво-родино.
Полони, полони мене вдень і вві снах,
Запали-но вогнем моє серце нестямне.
Полечу повесні, закричу в небесах,
Моя Ладо кохана.
Пломеній, променій, осягни догори,
Ти гори, моє серце, у щасті і болі.
Зачаруй, подаруй мені світ, кольори,
Моя зоре-любове.
Полони, полони мене вдень і вві снах,
Запали-но вогнем моє серце, калино.
Полечу по весні, закричу в небесах, —
Моя земленько мила.
Моя любима
Ладо єдина,
Несповідима.
Перевод песни Ладо
Было в то время, где и как, не пойму,
Случилось странное, судьбы ли деяния.
Тебя встретил, возможно, приснил,
Да и полюбил в один раз и в последний раз.
Твоих глаз — синь озер волшебная,
Косы-леса, ветры шелком шепчут.
Ружа-красота разлива пламени,
Не отпуска меня обольстила девичья.
Манят, пекут огне-вишни уста,
Обольщают персы-Говерлы сахарные.
В лоне ланов я навек потерял,
И оказался в плену любви.
Полоний, полоний меня днем и во снах,
Зажги-ка огнем мое сердце безумное.
Полечу небесные, закричу в небесах,
Моя земленько-нене.
Полон мечтаний, твой я всадник крепкий,
Я прилечу на лошади дивокрилім,
Злую беду остановлю-одведу,
Тебя возьму, заберу в небо-юг.
Я — один из тех, кто это чудо увидел,
Орден пылкий, войско рыцарей верных.
Буду с тобой, твой неизменный герой,
Ладо моя, моя Дево-родино.
Полоний, полоний меня днем и во снах,
Зажги-ка огнем мое сердце истошный.
Полечу небесные, закричу в небесах,
Моя Ладо любимая.
Пломений, лучей, постигни кверху,
Ты гори, мое сердце, в счастье и боли.
Очаруй, подари мне мир, цвета,
Моя зоре-любовое.
Полоний, полоний меня днем и во снах,
Зажги-ка огнем мое сердце, калина.
Полечу по весне, закричу в небесах, —
Земленько Моя милая.
Моя любимая
Ладо Единая,
Несповідима.