Загадкова

Золота й небесна жінка,
В золотім й небеснім місті,
В золотій своїй квартирі,
Місить глину, а не тісто.
Вона тішиться роботі,
Вона згадує про сон свій,
У її тісній квартирі,
Ночувало нині сонце.
Він тобі наснився, й потім,
Ти його зліпила з глини,
Ти не мала половини,
Нині маєш, не радієш.
Приспів:
Загадкова, загадкова, загадкова,
Без любові ти хотіла так любові,
Нині маєш і змовкаєш на півслові, загадкова,
Загадкова, загадкова, загадкова.
Золота й небесна жінка,
В золотім й небеснім місті,
В золотій своїй квартирі,
Прошепоче ніжні вісті.
Не проте, що ніч ліпила,
Своє щастя довгождане,
А про глину, як причину,
Сну, безсоння і кохання.
Він тобі наснився, й потім,
Ти його зліпила з глини,
Ти не мала половини,
Нині маєш, не радієш.
Приспів
Він тобі наснився, й потім,
Ти його зліпила з глини,
Ти не мала половини,
Нині маєш, не радієш.
Приспів