Серце (feat. Христина Соловій)

А ось вам історія про двох диваків,
Про ніжність і довіру, про безсилля кулаків,
Про жорстокість юрби, про свободу і закон,
Про те, що любов не знає жодних перепон.
Ця жінка, що не знала ні тривоги, ні вини.
Цілий світ працював, щоби зустрілися вони.
Невідомо хто шукав і невідомо кого.
Вона випила снодійне і побачила його. [Приспів]:
Світ давно не змінюється, правда твоя.
Ти бачиш нині те, що бачу і я.
Я чую нині те, що ти шепотів.
Торкатися життя, немов жіночих животів.
Не треба, моє сонце, печалі й каяття.
І навіть як зупиниться моє серцебиття –
Нічого не зміниться, нічого не мине:
У тебе є два серця – віддай мені одне.
Віддай мені одне! Віддай мені одне!
І є-є..

Любий мій, за нами плачуть ліси,
А я їх голоси заплету до коси
І всі ті, хто за нами прийшов.
На цю апокаліпсу, на фаєр-шоу.
І хай вони далі полюють на нас.
Але небо складається з довгих терас.
І світло поміж пітьми.
І є серце б‘ється, доки разом ми. [Приспів]:
Світ давно не змінюється, ніжна моя.
Ти бачиш нині те, що бачу і я.
Ти чую нині те, що я шепотів.
Торкатися життя, немов жіночих животів.
Не треба, моє сонце, печалі й каяття.
І навіть як зупиниться моє серцебиття –
Нічого не зміниться, нічого не мине:
У тебе є два серця – віддай мені одне.
Світ давно не змінюється, правда твоя.
Ти бачиш нині те, що бачу і я.
Я чую нині те, що ти шепотів.
Торкатися життя, немов жіночих животів.
Не треба, моє сонце, печалі й каяття.
І навіть як зупиниться моє серцебиття –
Нічого не зміниться, нічого не мине:
У тебе є два серця – віддай мені одне.
Віддай мені одне! Віддай мені одне!
І є-є..

Світ давно не змінюється, правда твоя.
Ти бачиш нині те, що бачу і я..