С.У.М.

Підіймате руки ви догори
Віднедавна на це не звертаю уваги
Залишаймо потойбічні думки
Відряджаємо душі у найми
Помарніла від засмаги душа
Хоч до того від неї плавилась шкіра
Побіліла від снігу земля
І дме вітер у чорні вітрила
З неба ллються відтінки дощу
Розмиваючи фарби торішнього суму
Відірвуся, сонця схід пропущу
Заховаю думки від стороннього глуму
Парадокси історій тварин
Відірвали від неба замріяні очі
Ортодокси втомились від власних доктрин
Їх заклеїли скотчем