Ой, на горі вогонь горить

Ой, на горі вогонь горить,
А в долині козак лежить,
Накрив очі китайкою,
Заслугою козацькою.
А що в голові ворон кряче,
А в ніженьках коник плаче,
Біжи коню дорогою
Степовою широкою.
Ой, на горі вогонь горить.
Ой, на горі вогонь горить.
Ой, на горі вогонь горить.
Ой, на горі…
А щоб татари не спіймали,
Сіделечка не здіймали,
Сіделечка золотого,
З тебе, коня вороного.
А як прибіжеш під ворота,
Стукни-грюкни біля плота,
Вийде сестра — розгнуздає,
Вийде мати — роспитає.
А чи на горі вогонь горить?
Чи на горі вогонь горить?
Чи на горі вогонь горить?
Чи на горі…
Ой, ти коню вороненький,
А де ж син мій молоденький,
Не плач мати, не журися,
Бо вже син твій оженився.
Не плач мати, не журися,
Бо вже син твій оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Ой, на горі вогонь горить.
Ой, на горі вогонь горить.
Ой, на горі вогонь горить.
Ой, на горі…