Треба вище!

Загубилось небо — не знайти.
Тiльки землi, рiки i гiрськi хребти.
Заховалось сонце у вулкана пiч.
Загубився мiсяць, загубилась нiч.
На загублених деревах спить печаль.
Скрипку загубив старий скрипаль.
Закував водойми сiрий лiд.
Загубився бiлий свiт.
Приспів:
Треба вище, трохи вище,
Треба тiльки захотiти.
Треба вище, трохи вище,
До вершини полетiти! (весь куплет — 2)
Перекотиполе, бiжучи до моря,
Зупинись, зi мною трохи поговорим!
На вiтрилах степу спалахами часу,
Бiгли в нiч до лісу шукаючи розраду.
Бiгли днi i ночi, бiгли через лiто,
Через бiди й горе трохи порадiти.
Посидiти трохи, дати втомi спокiй,
Заховатись глибше в тишi колисковiй.
Пустили по вiтру попiл свiтанкiв,
Обвугленi стовбури ночi на згадку.
Обвугленi стовбури вдень оживають,
За день вiдцвiтають i засинають.
Приспів
Треба вище, трохи вище,
Треба тiльки захотiти.
Треба вище, трохи вище,
До вершини полетiти!
Понестись до гiр високих,
За небеса вхопитись,
Перейти глибокi прiрви,
Щоб з вершини не скотитись.
Треба далi, бiгти далi,
Хоч назад покличе страх,
Треба бiгти, бiгти далi,
А стояти — значить крах.
Ураганом прокотитись,
Пролетiти мiж вiтри,
По пiсках сипучих,
Пiд колючим дротом проповзти.
Пустили по вiтру попiл свiтанкiв,
Обвугленi стовбури ночi на згадку.
Обвугленi стовбури вдень оживають,
За день вiдцвiтають i засинають.
Приспів