Зрада

Розстелилась жовта рожа
По зеленому саду,
Нагадай милий, як ми ходили,
Який той вечір веселий був.
Світив місяць з зіроньками,
А соловейко щебетав,
Як ті дівочі ті карі очі
До свого серця пригортав.
Нагадай собі миленький,
Що ти тоді мені казав,
Що ся належить тому що зрадить —
І ти ся зрадником зіставсь.
Ой зрадив, зрадив каренькі очі
Ой зрада, зрада зісталась,
Колись любились — та й розійшлися
Вся любов наша пропала.
Положіть мене в домовину,
Накрийте очі рушником,
А ти, мій милий, люби другую,
Бог з тобою, Бог з тобой.