В кінці греблі

В кінці греблі шумлять верби,
Де я їх садила…
Нема мого миленького,
Що вірно любила.
Нема його і не буде —
Поїхав за Десну;
Казав рости, дівчинонько,
На другую весну!
Росла, росла дівчинонька
Та й на мірі стала;
Ждала, ждала козаченька
Та й плакати стала.
Не плач, не плач, дівчинонько, —
Така твоя доля:
Полюбила козаченька,
При місяці стоя!
Не плач, не плач, дівчинонько,
В молоді годочки.
Я не плачу, я не плачу,
Плачуть карі очки!