Секс (То море з людей)

Млiють мої губи i гудить моя кров,
Я знаю то, шо буде — буде знов, i знов, i знов.
І я ковтаю дим, ковтаю сiрий дим,
Бо ти лежиш так близько вся закутана у дим.
На шторi хтось iз вулицi знов проектує фiльм,
Актори тi, шо грають там, давно вже є нiмi,
Слiпi i нiмi, слiпi i нiмi, слiпi i нiмi i вiдчувають нас.
Та гра є не на довго, просто треба мати час.
Я знаю твоє тiло, поїдаю його сам,
Не можу перестати, хочу ше хоча би грам.
Стiкає нам по пальцях пiт повiльно, нiби вiск,
Лови його, бо буде пiзно, як загасне гнiт.
Коли загасне гнiт, коли загасне гнiт.
Я топлюся на лiжку, нiби айсберг на вогнi,
Я роблю дикi хвилi, та нашо вони менi.
Кричу на себе сам, бо точно знаю: то є грiх.
І граю з себе клоуна i душу з себе смiх.
Я їм тебе, я їм тебе, я їм тебе
І вже най буде, як є.
Секс то є море з людей
Секс то є море з людей
Секс то є море з людей
Моя апаратура вже нагрiлася до слiз,
Хвилина ше, секунда ше i я сповзаю вниз.
Мiй голод забиває час повiльно, нiби кат.
Я роблю то, шо хочу, то, шо неможливо вкрасти,
Дай ше менi, дай, дай, дай води.
Комп’ютер вже закинув всi програми i забив,
Мiй мозок вже не дихає, бо дим його накрив.
Я вдихаю дим, з'їдаю дим, скакаю в дим,
Тiльки ти не спiши.
Не хочу скоро втратити, шо можна ше нести.
Не хочу вiддавати то, шо тiльки принесли.
Старий брехун на небi мiсяць клiпнув i пiшов,
Здурив мене, а я повiрив дав i не знайшов.
Стоп, йди назад, стоп, мої м’язи кричать.
Моргає телевiзор чорно-бiлим кiном,
Вiн хоче показати то, шо бачить тiльки то.
Годинник собi став i механiзми тихо сплять,
В кiмнатi дуже тихо, тiльки вени гудять.
Секс то є море з людей
Секс то є море з людей
Секс то є море з людей