Жоржина

Жоржина спить. Їй сумно стало.
І жаль пройняв її терпкий,
що сестри всі її зів'яли,
їх облетіли пелюстки.
Що тепле літо одсіяло,
Волога сива вишина.
Вона й хитається помалу,
від вітру вистигне вона.
Віддав би їй своє я серце,
щоб знов сміялась їй блакить.
Жоржина спить. Коли ж проснеться,
жоржини інші будуть жить.
Віддав би їй своє я серце,
щоб знов сміялась їй блакить.
Жоржина спить. Коли ж проснеться,
жоржини інші будуть жить.
Перевод песни Жоржина
Георгина спит. Ей грустно стало.
И жаль пронял ее терпкий,
что сестры ее увяли,
их облетели лепестки.
Что теплое лето одсіяло,
Влажная седая вышина.
Она и шатается понемногу,
от ветра остынет она.
Отдал бы ей свое я сердце,
чтобы снова смеялась ей лазурь.
Георгина спит. Когда же проснется,
георгины другие будут жить.
Отдал бы ей свое я сердце,
чтобы снова смеялась ей лазурь.
Георгина спит. Когда же проснется,
георгины другие будут жить.