Партизанська

А на ранок там впав білий сніг,
Ти б побачив це, якби тільки міг:
Як кулі, крізь крони
Фарбували по білому червоним.
І ти почув би як стало дуже тихо:
Ані звіру рику, ані птаха крику,
Лише ліс плаче за річкою
Густою ялиновою смолою.
Приспів:
Не за владу-славу чи гроші
Їх пам’ятають береги Черемошу —
Не сховались, лишились,
Вони знали за що вони бились.
За рідну землю, сльози дівочі
Вони стояли до кінця проти ночі.
Братами лісними
Вони лишились назавжди молодими…
Вітер лоскотав воскові обличчя,
Гілки дерев шепотіли:"Навіщо?",
І вбитим воякам останнє запитання,
Але вони як і гори зберігали мовчання.
Вони дали бій — відчайдушні, голодні,
Хоча їх було всього п’ятеро проти сотні.
Вони це знали, і не вагалися,
Бо вони знали в той час за що вони дралися.
Стародавній закон знають Хортиця, Карпати —
Краще загинути вільним, аніж потрапити за грати.
Зараз про це не люблять пам’ятати,
Проте, колись скінчиться час пробачати.
За свою родину, через спалені хати
Вони взяли тоді у руки автомати.
І я вірю — ти б зробив би теж саме,
Коли твої двори повні ворогами…
Приспів.
Перевод песни Партизанська
А наутро там упал белый снег,
Ты бы увидел это, если бы только мог:
Как шары, сквозь кроны
Красили по белому красным.
И ты услышал бы как стало очень тихо:
Ни зверя рыка, ни птицы крика,
Только лес плачет за рекой
Густой еловой смолой.
Припев:
Не за власть, славу или деньги
Их помнят берега Черемоша —
Не спрятались, остались,
Они знали за что они бились.
За родную землю, слезы девичьи
Они стояли до конца против ночи.
Братьями лесными
Они остались навсегда молодыми…
Ветер щекотал восковые лица,
Ветки деревьев шептали: "зачем?",
И убитым воинам последний вопрос,
Но они как и горы хранили молчание.
Они дали бой — отчаянные, голодные,
Хотя их было всего пятеро против сотни.
Они это знали, и не колебались,
Потому что они знали в то время что они дралися.
Древний закон знают Хортица, Карпаты —
Лучше погибнуть свободным, чем попасть за решетку.
Сейчас об этом не любят помнить,
Однако, когда-то кончится время прощать.
За свою семью, за сожженные дома
Они взяли тогда в руки автоматы.
И я верю — ты бы сделал бы тоже самое,
Когда твои дворы полны врагами…
Припев.