Кувала зозуля

Кувала зозуля у мрійне світання
Чарівний доранок мов зніжений сон
Довіку навіки взаємне кохання
Солодкий цілющий бажаний полон
Щастя лебедем летіло
Та на хмару білу сіло
Відпочило, і грозою пролилось
Щастя лебедем летіло
Зупинись не посміло
Зимно скоро, літо відійшло.
Кувала зозуля для нас на світанку
Запав її голос у серце обом
Солодке бажане довічне кохання
На нас накотилось замріяним сном.
Приспів:
Щастя лебедем летіло,
Не чекав, тому невміло доторкнувся
І від себе відштовхнув.
Щастя лебедем летіло,
Зупинитись не посміло, зимно скоро —
Літо відійшло.