Формула кохання Графа Каліостро

Ти не знаєш про що я,
Я не знаю про що ти,
Нам замало тих слів,
Які придумали люди.
Ти мовчиш не тому що,
Я мовчу не тому що,
Просто близько мочей
Можна дещо сказати.
Приспів:
Чи замало нам треба,
Щоб закохатися?
Чи багато нам треба,
Щоб об'єднатися?
І слова, навіть, зайві
Будуть, як грати.
Чи достатньо нам
Просто кохати?
Між планетами Сонце,
Як в кімнаті віконце.
Там буває похмуро,
А буває і весело.
Час від часу зникаєм,
Потім знов зустрічаєм,
Але відстань відносим —
Нам не порахувати.
Приспів.
Навіть граф Каліостро
Посміхався так гостро,
Але формулу кохання
Так і не зміг розгадати.
Уно-уно моменто,
Окрім всіх елементів,
Хто згадає про що я?
Хто розкриє нам карти?
Приспів. (2)