Забудь свій сон

Поглянь в вікно, відкрий свій світ назустріч сонцю та дощу.
Поглянь в вікно, забудь свій сон про те, що я тебе люблю.
Забудь слова, та очі повнії сльози,
Усе повір, ти проживеш без вуст моїх.
Пробач мене, не повернусь до тебе тою, що була.
Пробач мене, бажаю знати, нащо, нащо я жила.
Не встигну я забути чари твоїх рук,
Та не прощу собі того, що в серці туг.
Хай плаче ніч, тому що ранок не мине,
Не плаче день, не кличу більше я тебе.
Забудь мене, забудь про те, що ми разом,
Бо ти і я — усе це було тільки сном,
Забудь свій сон!