Лиш тепер

Опадає листя
З кленiв до землi…
Я зустрiв тебе
У весiльному вбраннi…
Зажурились клени,
Разом з ними й я…
Все минуло…
I любов твоя…
Закружляло листя
В танцi осенi
Навкруги твоєї
Бiлої фати…
Притулились легким
Дотиком землi;
Сумно кленам…
Сумно i менi…
Приспів:
Знаю: долю ти свою не обминеш,
Стороною ти її не обiйдеш…
Все не так, як ми колись хотiли;
Тiльки лиш тепер це зрозумiли.
Опадає листя
З кленiв до землi;
Ти стояла в бiлоснiжному
Вбраннi;
Плачуть клени,
Сльози в мене на очах;
Я хотiв би стати,
Наче вiльний птах…
Пригорнусь до клену
Я вiд болю;
Боже, нащо дав
Таку ти долю?..
Ти пробач мене,
Молю тебе, за все,
I нехай ця бiль,
Як сон душi, мине…
Приспів