Брехунець

Як же восени житиму без них
Без отих порожніх обіцянь рясних,
А поки цілий світ ніби дикий звір
Накидаю капюшон і ховаю взір
Журавель в руці — паперова ціль
Ти пишеш новий твір, а я рву кінці
Ставиш на приціл мене, як і всіх
Але я не з тих, чуєш, я не з тих
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець, ти в один кінець
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець, ти в один кінець
Звабити плавно так, каменем падати
З дна виринати і йти, спотикаючись
Перезавантаження шлях і «так краще», мовляв
Люди палять мости, геть не каючись
Ніби хто розсипав ці крихти —
Так просто згубити і не зберегти, розірвати
Любити літати, та марно надіятись
Даремно вірити зовсім не варто
Птахи бачать краще
Птахи чують, де тепло
Птахи не кидають напризволяще
Птахи не вміють робити назло
І не пускають слів на вітер
І не складають слів із літер
Ти не птах, тільки «ніби» —
За уявним німбом паперове крило
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець, ти в один кінець
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець ти в один кінець
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець, лети лети брехунець
Лети, брехунець, ти в один кінець
Лети, брехунець, лети, брехунець, лети лети
Лети, брехунець, лети, брехунець, лети лети
Лети, брехунець, лети, брехунець, лети лети
Лети, брехунець, лети, брехунець, лети лети