Я бачу

Зорепад у небесах, місяць у твоїх руках.
Поміж двох берегів ти пливеш до богів.
Приспів:
Я бачу!
Гортаючи повість твого життя.
Вдивляючись в сірі хвилі буття.
Ти лишаєш печаль, линеш у світлую даль.
Ти забудеш про все, тебе вітер несе.
Поміж дощів ти невпинно летів,
Лісами блукав, ти правди шукав.
І пізнавши її у німій далині,
Ти нарешті знайшов, те до чого йшов.